Родина Коваленко, яку ошукав банк, живе у Кропивницькому, де й 12 років тому придбала невеличку квартиру у кредит. Голова сім’ї Олександр Коваленко брав кредит у гривні але банк зробив все можливе, щоб змінити валюту позики на долар. Як з’ясувалося пізніше заради цього банкіри ладні були нехтувати законними поцедурами.

У 2008 році Олександр скористався послугами іпотечного кредитування ПАТ «Приватбанк» для придбання єдиного житла загальною площею 48,90 за житловою програмою сумісно з Державною Іпотечною Установою. Квартира, яку частково купували у кредит, розташована на 9 поверсі 9-ти поверхового будинку.

«Спочатку ми брали кредит у гривні - 71 000 грн, це часткова вартість житла 7 березня 2008 року за стандартами Державної Іпотечної Установи. 12% річних повинно було оплачувати ДІУ і 13% - ми. Але через п'ять місяців прийшов лист від голови Приватбанку, на той час головував Дубілет, про те, що ДІУ відмовило рефінансувати наш кредит. Усю процентну ставку ми повинні сплачувати самі, але ми з чоловіком не мали змоги сплачувати значно збільшену місячну плату», - розповідає Олена Коваленко, дружина позичальника.

Тоді «Приват» запропонував позичальнику перерахувати кредит у долари.

«І ми вимушені були на це піти. 7 серпня 2008 року нам перерахували гривні в долари – що склало 15086 доларів. Ми платили регулярно, доки ціна на долар не стала катастрофічно високою», - зауважує жінка.

Потім розпочалися судові позови і саме тоді вдалось з’ясувати, що Приватбанк навіть не надав договір в ДІУ для рефінансування.

«А відповідь від Національного Банку за запитом показала, що ще у березні ми взяли не гривні, а - долари! Я не можу довести в суді, що нас обдурили і ми вимушені були перерахувати кредит в долари. Суд по позову чоловіка про визнання "Додаткової угоди" договору недійсною триває більше двох років, і засідання кожного разу з безглуздих причин переносяться. Наш місячний дохід становить близько 8 000 грн.. Ми хочемо і готові закрити це питання», - наголошує співрозмовниця.

За цей час сім’я встигла виплатили 18 640 доларів, а банк вимагає неможливу й непід’ємну для кропивничан суму - 40 000 доларів. Вартість житла станом на березень 2008 року складала 42 000 доларів, теперішня ціна максимум 16 000-17 000 доларів.

«Нещодавно був прийнятий ЗУ "Кодекс банкрутства" з можливістю процедури банкрутства для фізичних осіб, проте, це можна зробити тільки у тому випадку, якщо ми зовсім залишимося без житла. Для ініціації такої процедури необхідно зібрати суму грошей, можливості зібрати якої у нас немає», - зазначає Олена.

Банк пропонував в 2019 році вирішити питання таким чином: вони нарахували пеню та штрафи і в сумі борг складає 38 000 доларів, а тепер пропонують сплатити позичальникам одним платежем (або розкинути на 3 роки) половину від цієї суми – тобто 19 000 доларів.

«Банк вважає цю пропозицію адекватною і вигідною, але ж де ж тут адекватність. На сьогодні банк отримав від нас близько 19 000 доларів, що з головою перекрило суму в 71 000 грн взяту спочатку. Ми не одноразово зверталися до Народних депутатів попереднього скликання і теперішніх депутатів Верховної Ради з проханням вирішити проблему валютних позичальників в нашій країні. Адже ми такі не одні як виявилося. Таких людей близько 1 000 000 сімей», - каже Коваленко.

Вона зазначає, що 2015 році вони сподівалися що відповідно до ЗУ 1558-1 «Про реструктуризацію зобов’язань за кредитами в іноземній валюті» Держава їх почула і це складне і важливе для кожного з позичальників питання вирішиться, так як це було в Грузії, наприклад.

«Але колишній Президент України Петро Порошенко наклав на нього вето не давши мільйонам українців звільнитися від кредитного рабства. Були аргументи про те, що якщо з’являться поступки і підтримка для простих людей у кредитному ярмі (фізичних осіб), то обвалиться банківська система України. Хоча при цьому влада пішла на великі поступки для юридичних осіб, прийнявши закон «Про фінансову реструктуризацію». Великим підприємствам пробачили величезні суми на користь провладних олігархічних об’єднань», - каже Олена.

Позичальники впевнені, що для вирішення проблеми валютних позичальників в Україні для початку потрібно відкласти закінчення дії мораторію до остаточного рішення проблеми валютних позичальників, не відбирати єдине житло, надати можливість позичальникам самим викупити себе за ту ж вартість, яку банки продають при перекупці колекторам або ФГВЛО. А також обмежити права кредитора предметом запоруки: житло забрали, а борг банку залишився.