• (067) 506 73 78

  • (063) 561 10 70

(Народна студія Маю «Право»)

Рік минає і вже саме час підводити підсумки та робити прогнози на новий. Саме це сьогодні і робили у НБУ. Там знову говорили про власні досягнення та успіхи.

Перша гучна заява, яка прозвучала із вуст керівництва Нацбанку стосувалася досить позитивних результатів у 2018 році та оптимістичних прогнозів на 2019.

Так Катерина Рожкова під час спілкування з пресою заявила, що у 2018 році у перше за 4 роки кризи банківський сектор став прибутковим. Згідно до оголошених нею даних прибуток за цей рік складає близько 14,8 млрд. гривень.

-За результатами 2018 року сектор отримає прибуток. З попередніми оцінками цей прибуток може стати рекордним за більш як 10 років, - заявила під час підсумкової прес-конференції Катерина Рожкова.

Заробити вдалося в основному за рахунок зростання прибутків від операцій та зниження відрахувань у резерви.

Також у регуляторі впевнені у тому, що і наступний рік буде прибутковим для банківського сектору. Однак зазначають, що є певні ризики один з яких – низька операційна ефективність окремих державних банків. Однак який саме державний банк відносять до аутсайдерів не уточнюють , як і не зазначають причини таких низьких показників.

Отже для банкірів криза, яка так сильно вдарила по кишенях українців дала нові можливості демонструвати неабиякі досягнення, щоправда на фоні попередніх суттєвих похибок.

Про те, щ в Україні формується ринок боргів експерти попереджали нещодавно. Вони зауважували, що усі закони, які стосуються санкцій до боржників зачеплять не лише позичальників але й українців, які ніколи не кредитувалися.

І ось стало відомо, що зовсім скоро громадян будуть карати гривнею за борги за комунальні послуги. Відповідні міри передбачає новий закон про комунальне господарство. Покарання на перший погляд незначне але воно може бути лише верхівкою айсбергу адже зростають не тільки борги але й тарифи на комуналку.

Те, що актуальні ціни на комуналку по кишені далеко не кожному загальновідомо, тому на сьогодні вже тисячі українців заборгували чималі суми. Влада знайшла результативний на її очку зору інструмент, який примусить українців більш свідомо ставитися до своєчасної сплати комуналки. Так новий законодавчий акт передбачає штраф у розмірі 0,01% від суми боргу за кожен день прострочення платежу після 20 числа місяця. Не виключено, що її будуть поступово збільшувати. Але у даній редакції закону процентна ставка не така вже й значна але на пряму залежить від суми боргу, а найважливіше – формує додатковий борг: не тільки за комуналкою, але й - пенею.

Якщо наприклад хтось заборгував за комуналку, наприклад 20 000 гривень, то штраф буде складати 2 гривні на день і за місяць складе у середньому 60 гривень.

Але як показує досвід ні штрафи, ні навіть відключення від комунальних боргів, не зможуть примусити платити тих, для кого комуналка насправді не по кишені, а у силу різних бюрократичних обставин – у оформленні субсидії відмовляють. Для таких категорій громадян і ці лічені штрафні гривні роблять погоду.

Новий закон запрацює вже з 1 січня 2019 року, а українці вже зараз жваво обговорюють це нововведення у мережі. Серед іншого пропонують впроваджувати не покарання для боржників, а заохочення для тих хто платить вчасно та навіть наперед та вважають, що слід передбачити штрафи й для комунальників за неякісні комунальні послуги для загальної справедливості.

Отже відтепер слід чекати того, що тіло комунальних боргів буде рости на 0.01% більше, а тих хто не має змоги сплачувати за боргами досить можливо чекає доля позичальників для яких через те, що не було стримано девальвацію гривню кредити стали не тільки не по кишені але й прирекли їх на постійну боротьбу з колекторами, які до речі спеціалізується на «поверненні» будь-яких боргів і не тільки кредитних.

Читайте на сайті Фінансовий Майдан:

Рефинанс банков: проблема или панацея для финансового благополучия Украины

Фонд "підловив" НБУ на інформації, яка "не відповідає дійсності"

Сумнівне досягнення: Україна у трійці аутсайдерів через часті банківські кризи

Доки чиновники співають про реформи та очищення банківської системи, слова розходяться зі справою, а реальні цифри перетворюються контраргумент усім вихвалянням. Так днями НБУ розповів за, що штрафують українські банки. І виявилося, що левова доля усіх порушень – це всілякі схеми банкірів, до яких вони були схильні, ще до славнозвісного банкопаду.

Так за даними НБУ саме на «схеми» припадає 97,64% штрафів, які були застосовані до банків, на штрафи за PEP - 0,74% (або 0,4 млн грн), штрафи за ненадання інформації НБУ - 1,41% (0,7 млн грн), штрафи за інші порушення - 0,21% (0,1 млн грн). Це данні за період 2018 року станом на 1 грудня.

А ось роком раніше, у 2017 році на штрафи за «схеми» припадало 94,86% штрафів. Штрафи за PEP займали 4,62% (3,1 млн грн), штрафи за інші порушення - 0,51% (0,35 млн грн). Отже схильність до різного роду махинацій у банків не те, що не зникає, а навіть примножується, що ставить під сумнів ефективність нагляду та санкцій, які застосовує Нацбанк до банкірів.

Отже банки продовжують маніпулювати цифрами та реалізовувати сумнівні фінансові операції з грошима українців, підтверджуючи, що горбатого мабуть тільки могила виправить. Але банкопад який поховав десятки банків,спростовує навіть це твердження, адже наші банкири навіть після смерті власних банків та відвертого грабунку громадян, примудрилися вийти сухими з води й ще нажитися на українцях. Дехто з любителів схем незважаючи на підмочену репутацію залишається при владі та приймає рішення під куполом Ради, від яких залежить не тільки фінансовий стан країни але й взагалі майбутнє України.

Читайте на Фінансовому Майдані:

Рефинанс банков: проблема или панацея для финансового благополучия Украины

Українці будуть отримувати кредити із заставою лише через згоду родичів

Сумнівне досягнення: Україна у трійці аутсайдерів через часті банківські кризи

Банки, которые за период банкопада и девальвации гривны изрядно «разжились» за счет украинцев помогают за счет украинцев. Под кредитами спасения проходят миллиардные вливания в финансовые структуры, многие из которых связаны с известными политиками, олигархами и прочими далеко не бедными людьми.

То, что из государственного кармана те, кто прорывается к власти подпитывает свой бизнес – не для кого уже не удивляет, но достаточно странным является тот факт, что рефинансирование уже новая власть оказывала банкам связанным или н прямую принадлежащим «попередникам» .

Так при Кубиве за 4 месяца НБУ предоставил кредитов рефинансирования на 63,02 млрд грн. В общей сложности в первый год банкопада Нацбанк доверил банкам 115,61 млрд грн. Видимо предчувствуя смену власти глава НБУ Игорь Сорокин за январь февраль месяц умудрился помочь банкам на сумму 23,95 млрд грн. И вся эта щедрая помощь раздавалась с большими рисками для бюджета, так как тогда страна переживала революционный и постреволюционный период.

До и после революции банки приближенные к власти подпитывали свои силы за государственный счет. Так банк связанный с сыном Януковича Александром в период с апреля по июль 2014 года получил рефинанс от НБУ в размере 900 млн гривен. Речь идет об Всеукраинском банке развития. История с поддержкой банков связанных «семьей» повторялась в течении 2014 года не однократно: среди банков получивших кредит от НБУ был один из тех, который связывали с экс-прокурором Пшонкой. И это все происходило не только без политических предубеждений, но и не взирая на то, что долги по рефинансу на тот момент составляли несколько десятков миллиардов гривен.

Как тогда сообщала Украинская правда, в 2014 году больше всего денег Нацбанк помимо госбанков, дал банкам принадлежащим Игорю Коломойскому, Николаю Лагуну и Олегу Бахматюку .

По итогу тот же Дельта банк и VAB банк освоив рефинанс стали банкротами, а Приват перекочевал не без потрясений в государственную собственность.

Нацбанк и сегодня продолжает оказывать денежную поддержку банкам, но уже не такими «впечатляющими темпами». Так декабрь 2018 трех банков на получение рефинансирования на общую сумму 5 млрд грн по процентной ставке в размере 20% . А в августе 2018 "Альфа-Банк" взял кредит на 835 млн грн, банк "Пивденный" – на 480 млн грн. Тогда кредиты привлечены на 85 дней под 19,5%.

Также известно, что за январь-сентябрь 2018 года возвратил 2,1 млрд грн задолженности по кредитам рефинансирования неплатежеспособных банков.

Сейчас все больше претензий звучит относительно того, что заручаются поддержкой дочки российских банков и все это параллельно заявлениям первых лиц НБУ про то, что финансовые учреждения с российским капиталом должны непременно покинуть рынок.

Однако, основные вопросы как у банкиров так и у общества касаются прозрачности процедуры рефинансирования.

В тот период, когда банки из-за оттока вкладов лопались на глазах, регулятор не спешил протянуть им руку помощи, а предоставлял рефинанс только отдельным банковским структурам, многие из которых имеют «политический капитал». Да и вся информация о предоставлении рефинансирования подается достаточно лаконично и без особых деталей, что смущало и смущает самих банкиров.

«Очень многие банки обратились за рефинансированием. Это огромные цифры, и не всегда понятно, почему Национальный банк поддерживает те или иные банки и их клиентов, - отмечал еще в 2014 году глава УМВБ Анатолий Гулей. - Тема эта очень скандальная - цифры не всегда появляются вовремя, о решении, которое принимает Национальный банк по выдаче рефинансирования (всегда почему-то по пятницам после обеда), мы, в лучшем случае, узнаем перед выходными. Хотелось бы больше открытости в этом вопросе для того, чтобы понимать, какие риски несет банковская система". Источник: https://censor.net.ua/n290964

Учитывая печальный опыт предоставления рефинанса банкам, которые не только не удержались на плаву, но и уже после были уличены в умышленном выведении капитала и даже средств полученных на рефинансирование, стоит в значительной мере усилить контроль за банками, ведь выданные им деньги это в первую очередь значительный минус для бюджета, который и так имеет достаточно дыр.

Читайте также на сайте Финансовый Майдан:

Кредити та депозити: чого чекати у грудні

Під час воєнного стану можуть запрацювати «секретні» документи НБУ

Кредити та депозити: чого чекати у грудні

Вимоги

учасників Всеукраїнської акції

«Народний імпічмент» голови Нацбанку Валерії Гонтаревої

  1. Зважаючи на вичерпання ліміту довіри, непрофесійності як державного службовця, втрату бездоганної репутації, Вимагаємо звільнення Голови Національного банку України Гонтаревої В.О., вимагаємо розслідувати всі обставини її діяльності та притягнення до відповідальності перед Законом.

 

  1. Вимагаємо прийняття низки Законів, які б захищали ошуканих позичальників – фізичних осіб:

    1. затвердити на законодавчому рівні механізм реструктуризації валютних кредитів населення згідно зареєстрованого в Верховній Раді законопроекту № 4004-2;

    2. визнати недійсним нарахування всіх нарахованих штрафних санкцій з «01» жовтня 2008 року за валютними іпотечними кредитами населення;

    3. законодавчо обмежити борг позичальника-фізичної особи обсягом застави;

    4. створити реєстр валютних позичальників;

    5. закріпити першочергове право щодо придбання власного заставного майна або боргу за позичальником/заставодавцем.

 

  1. Вимагаємо прийняття низки Законів, які б врегульовували діяльність кредиторів з валютними іпотечними позичальниками:

    1. відмінити Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2015р. якою передбачається безспірне (без рішення суду, фактичне узаконення рейдерства) стягнення боргів та застави;

    2. до врегулювання питань реструктуризації, розширити обмеження мораторію на виконання судових рішень на користь банків, у т.ч. виселення з оселі та переоформлення предметів застави будь-якими способами, на всіх валютних іпотечних позичальників;

    3. до врегулювання питань реструктуризації заборонити роботу колекторських організацій з валютними іпотечними позичальниками.

 

  1. Вимагаємо прийняття низки Законів, які б захистили вкладників тих банків, що перебувають в ліквідаційній процедурі.

4.1 створення на базі активів банків, які перебувають в ліквідації, санаційної фінансової установи, яка б контролювалася в тому числі громадськістю;

4.2 тільки грамотне управління, а не розпродаж в «ліквідації» активів невідомо кому і за якою вартістю дасть шанс отримати свої кошти вкладникам ліквідованих банків понад суму, гарантовану Фондом гарантування вкладів фізичних осіб.