Подробности

Автор: Publisher

Категория: Монологи

Опубликовано: 19 июня 2020

Просмотров: 110

В червні 2008 року я взяла кредит в UniCredit банку (по документам банку у доларах США) в розмірі 21 828 доларів, що в еквіваленті складало 105 866 грн. Кредит був взятий на придбання єдиного житла. Єдине житло – малосімейна квартира розташована на 8 поверсі 9-ти поверхового будинку. Загальна площа 20,24 м2, житлова – 11,20 м2. На той час вартість квартири складала 30 000 доларів США. За період з червня 2008 р. по листопад 2014 р. було сплачено 2 000 доларів США тіла кредиту, та 15 600 доларів США відсотки. Форма погашення кредиту – ануїтет.

Для законного вирішення мого питання я, як і тисячі громадян, починаючи з 2014 року пікетували НБУ, ВРУ, кабмін, звертались до Народних депутатів, за яких ми голосували. І ось, коли б здавалось, Держава нас почула і Народні депутати прийняли в 2015 році довгоочікуваний Закон 1558-1 «Про реструктуризацію зобов’язань за кредитами в іноземній валюті» колишній президент Петро Порошенко його заветував, не давши мільйонам українців звільнитися від кредитного рабства.

В 2019 році я намагалася вирішити проблему валютного кредиту з Альфа банком, яким був викуплений Укрсоцбанк, що був правонаступником UniCredit банку. Банком було здійснено оцінку квартири – сьогодні 7 500 доларів, через два дні 8 360 а ще через два дні 8 510 доларів. Вартість факторингу з 5 000 грн зросла до 15 000 грн.

Тягнуться суди. У лютому 2020 р. перша інстанція винесла вирок на користь банку. Борг складає 644 750 грн, 9 500 грн – судові витрати.

Вартість житла станом на сьогодні 7 500 – 8 000 доларів. В цій квартирі я проживаю разом з сином 2009 року народження. Моя місячна зарплатня становить 4 723 грн (нарахована) і допомога від батька дитини. Я хочу і готова закрити це питання, але банк потребує від мене не можливого.

Нещодавно був прийнятий Закон України «Про банкрутство фізичних осіб», але це можливо зробити тільки в том випадку, коли я зовсім залишусь без житла і для ініціювання такої процедури необхідно зібрати суму, котру в мене можливості зібрати немає, як і в багатьох людей в аналогічній ситуації.

Потрібна політична воля вищого керівництва країни та Верховної Ради для вирішення питання валютних позичальників, як це було зроблено в Грузії. Там валютні кредити взяті на єдине житло були закриті. .

Валютна позичальниця Нікітіна Світлана Миколаївна.

Подробности

Автор: Publisher

Категория: Монологи

Опубликовано: 14 июня 2020

Просмотров: 135

Моя сім'я – це я, дружина та двоє малолітніх дітей і ми є валютними позичальниками.

У 2007 році ми, як молода сім'я вирішили придбати невеликий будинок 62 кв.м., щоб мати своє житло, не чекаючи від держави ніякої допомоги. Майже половину вартості будинку була оплачена із накопичених за довгі роки коштів нашими батьками та нами, позичених у родичів, а половину 16000 доларів США по курсу 5.05 ми взяли в кредит в банку під заставу цього ж будинку. З 2007 по березень 2015 року включно ми добросовісно виплатили кошти в сумі 18730,50 доларів США, як не було важко, я отримував мінімальну заробітну плату, дружина перебувала в декретній відпустці, але вийшла достроково на роботу, щоб якось виживати. Тобто за весь цей час ми вже повернули значно більше, ніж позичали. Потім банк подав позов до суду за прострочення платежів. Нами був поданий зустрічний позов про захист прав позивачів, так як в ході підготовки до засідань було виявлено масу порушень з боку банку, але наш корумпований суд " не бачив " їх з відомих всім громадянам України причин.

На даний момент із заробітної плати утримуються кошти по виконавчому листу, а банк хоче вже 842674 грн.!!! (станом на 05.06.2019 р.). А зовсім скоро, в жовтні 2020 року банк зможе згідно Кодексу про банкротство забрати наше єдине соціальне житло на законних підставах, а ми опинимося на вулиці з дітьми, бо втратить силу мораторій на відчуження єдиного соціального житла. Тобто ми вже виплатили більше, ніж позичали та ще й залишимося без житла. Мабуть тільки в Україні так можна знущатися із своїх громадян, доводити їх до суїцидів, яких серед валютних позичальників вже більше 500...

Невже ми винні, що хотіли жити, працювати, ростити дітей, мати своє невелике житло, яке хоч і придбане за кредитні кошти ( бо ми не маємо багатих батьків), але ми наполегливо працювали, часто навіть дітям відмовляли в якихось їх потребах, щоб виплатити ці кошти до копійки.

Після фінансової кризи в країні всі ризики покладено на нас, невже в обвалі курсу гривні винні ми? Держава, мене, як позичальника, не захистила і не зробила ніяких кроків, для врегулювання ситуації, що призвела до знецінення національної валюти.

Банки вже отримали надприбутки, але продовжують відбирати житло та нараховують проценти, пені, штрафи, а держава нас не хоче чути і бачити, немов проблеми немає, говорять, що проблема вирішена. Але це - не правда! Ми не проплачені ті тушки: нас тисячі, ми - реальні сім'ї, які просять допомоги у вирішенні нашої життєво важливої проблеми.

Для законного вирішення нашого питання, я, як і тисячі інших громадян, починаючи з 2014 року, пікетував НБУ, Верховну Раду, Кабінет міністрів, звертався до народних депутатів, за яких ми голосували.

І ось, коли б здавалося Держава нас почула, і народні депутати прийняли в 2015 році довгоочікуваний Закон 1558-1 "Про реструктуризацію зобов'язань за кредитами в іноземній валюті", колишній Президент України Петро Порошенко наклав на нього вето, не давши мільйонам Українців звільнитися від кредитного рабства.

Натомість колишньою владою було прийнято масу законопроектів для знищення своїх же громадян, які є валютними позичальниками. Останній із них - ЗУ "Кодекс про банкротство", згідно якого для позичальників буде встановлено по плану реструктуризації нереально великий місячний платіж і відповідно за несплату житло заберуть або позичальника оголосять банкротом і заберуть усе майно.

Виходу немає з цієї ситуації на даний момент, проблема валютних позичальників не вирішена і не вирішується, лише з кожним новим законом, які лобіюють банки, затягується удавка на нашій шиї. А в нас немає таких лоббі, як у банків, немає таких сил, які б могли захистити мою сім`ю від свавілля банку, колекторів, які продовжують кришуватися поліцією. Ми не захищені у своїй же країні!

Валютний позичальник Сергій Мороз, м. Гадяч

Подробности

Автор: Publisher

Категория: Монологи

Опубликовано: 16 июня 2020

Просмотров: 118

У 2007 році коли в Україні ще не розпочалася криза наша родина вирішила взяти кредит у банку на купівлю єдиного житла - тоді ще ми жили у комунальній кімнаті і в нас народилася довгоочікувана дочка. На той час, шукали звичайно найменші відсотки, які пропонували банки. Так сталося, що кредит ми взяли у валюті (в доларах) - бо в гривнях, на той час, банки кредитували під високу відсоткову ставку, а обслуговувати такі відсотки ми б не змогли. Але ми не могли й подумати, що курс долара так злетить вгору.

З кожним місяцем ситуація в Україні змінювалася, валюта росла, гривня знецінювалася, а прибутки та заробітна плата, на превеликий жаль знижувалися. Погашати кредит ставало все важче і важче.

На протязі всіх років ми старанно виплачували кредит, але після кризи 2008 року, всі валютні ризики з подорожчання валюти, лягли на нашу сім’ю та і на інші сім'ї України. Після кризи 2008 року мій чоловік втратив свій бізнес, ми перебивалися разовими підробітками. Заробітку вистачало тільки на харчування, квартплату і школу. Довелося здати нашу квартиру в оренду, а самим переїхати в орендовану однокімнатну квартиру за містом. Держава, мене, як позичальника, не захистила і не зробила ніяких кроків для врегулювання ситуації,що призвела до знецінення національної валюти. І це все не дивлячись на те, що банки масово порушували законодавство та інструкції Нацбанку.

Ми завжди намагалися платити за кредитом, але після 2008 всі наші платежі йшли лише на відсотки та штрафи, а наш борг банку не зменшувався, а лише збільшувався. Частину нам вдалося сплатити. Але банк вимагає від мене неможливого. Вартість моєї квартири значно впала, а тому якщо її продати, цих грошей не вистачить навіть щоб розрахуватися з банком. Я все ще буду боржником, але вже без житла. У мене є неповнолітня донька, і це - наше єдине житло. Банк і колектори котрий рік загрожують мені та моєї сім’ї незаконним та насильницьким виселенням з квартири (я можу додати аудіо докази). В такому випадку я опинюся на вулиці з малолітньою донькою.

Для законного вирішення нашого питання, я, як і тисячі громадян, починаючи з 2014 року, пікетувала НБУ, Верховну Раду, Кабінет міністрів, зверталась до народних депутатів за яких ми голосували. І ось коли б здавалося Держава нас почула і народні депутати прийняли в 2015 році довгоочікуваний Закон 1558-1 "Про реструктуризацію зобов'язань за кредитами в іноземній валюті", колишній Президент України, Петро Порошенко, його заветував, не давши мільйонам українців звільнитися від кредитного рабства.

Нещодавно був прийнятий КОДЕКС УКРАЇНИ З ПРОЦЕДУР БАНКРУТСТВА, з можливістю процедури банкрутства для фізичних осіб, однак це можна зробити тільки у випадку - якщо я залишуся зовсім без житла і для ініціювання такої процедури - необхідно зібрати таку суму, яку зібрати у мене немає можливості (як і в багатьох людей в аналогічній ситуації).

Валютна позичальниця Ірина Акулова, Київ

Подробности

Автор: Publisher

Категория: Монологи

Опубликовано: 03 июня 2020

Просмотров: 172

В 2007 році коли в Україні та в усьому світі ще не розпочалася криза, наша родина вирішила взяти кредит на придбання двохкімнатной квартири як єдиного соціального житла. 30 серпня 2007 року між мною, Пирожок Оленою Олександрівною, та АКБ (ПАТ) «Укрсоцбанк», укладено договір кредиту №860/13-27/18/3/7-131 (надалі – Договір кредиту) про надання на споживчі цілі кредиту в іноземній валюті у розмірі 77268,00 (сімдесят сім тисяч двісті шістдесят вісім) швейцарських франків зі сплатою 9,50% річних. В день укладання цього Договору – зі мною як з Позичальником було укладено іпотечний договір №860/14-27/18/3/7-166 від 30.08.2007року, за умовами якого Позичальник передає Кредитору в іпотеку майнові права на незакінчене будівництвом нерухоме майно, а саме двокімнатну квартиру загальною площею 76,55 метра квадратних, за адресою: м. Харків, вул. Дружби народів, б. 238, кв. 162, для придбання якого, згідно з п. 1.2. цього Договору, надається Кредит, заставною вартістю 367251,00 (триста шістдесят сім тисяч двісті п’ятдесят одна) гривня 00 копійок, що за офіційним курсом НБУ на дату укладення цього Договору (за 100 швейц. франків = 420,50 грн.) еквівалентно сумі 87335,85 (вісімдесят сім тисяч триста тридцять п’ять франків 85 сантимів) швейцарських франків.

Як передбачено п.1.2 Договору кредиту, кредит надавався виключно на фінансування будівництва (інвестування) житла 2-кімнатної квартири, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Дружби Народів, 238, кв.162, відповідно до договору №ДН/162-01-06 від 10.01.2006 року, який був укладений мною з забудовником (ТОВ фірма «Т.М.М.»).

Згідно з умовами п.2.1. Договору кредиту надання кредиту здійснюється шляхом видачі позичальнику готівкових коштів (!!!) в іноземній валюті (долари США) з наступною їх конвертацією через операційну касу кредитора в гривні та прийняттям суми в гривнях для перерахуванням на цілі, визначені п.1.2. цього Договору.

В жодному законі та підзаконному нормативному акті не міститься такого зобов’язання як подальша конвертація отриманої готівки іноземної валюти у гривню, оскільки таке зобов’язання було би прямим порушенням ст. 41 Конституції України та. ч.1 ст. 321 ЦК України щодо порушення права вільно розпоряджатися своєю власністю, адже після надання грошових коштів у кредит, вони стають власністю саме позичальника (ст.ст. 1046, 1054 ЦК України).

Чому я погодилась на кредит у іноземної валюті?

Тому, що в банку сказали, що зможуть видати кредит тільки у іноземной валюті! Моїм бажанням було отримати кредит у національной валюті, тому що на тий час моє підприємство було клієнтом Укрсоцбанку та в мене була можливість привілейно отримати кредит у гривні під 14,5% як керівнику підрозділу великого підприємства міста, в мене на руках були всі необхідні довідки... але банку це було не вигідно, в нього була інша мета... Все дуже просто: при здійсненні кожного платежу нібито у франках, банк ще мав додаткові прибутки від валюто-обмінних операцій (є квитанції про проведення таких псевдо операцій). Це була така політіка НБУ на той час!

Тоді в мене не будо вибору. Точніше був: євро, доллар або швейцарські франки! Начальниця відділення порадила мені швейцарскі франкі, як одну з найстабільніших валют у світі.

Хоча у дійсності ніяких швейцарських франків я жодного разу у житті в руках не тримала. Банк також не мав в касі такої валюти (я маю лист з Нацбанку про те, що банк не звертався за покупкою валюти на межбанківську біржу, та немає ніяких касових документов, які би свідчили про наявність 77 тисяч швейцарських франків у касі банку у день укладання договору та попередні і наступні дні).

Згідно заяви на переказ готівки №30 від 30.08.2007 року на рахунок забудовника №260019800772 ПАТ «Укрсоцбанк» перераховано 312166,00 гривень. Ці 312 тисяч гривень було «конвертовано» банком по курсу 4,2 (вказано в іпотечному договорі) в 77 тісяч швейцарських франків, які мені намалювали у договорі.

Внаслідок моєї необізнаності в питаннях банківськоі справи та фінансів, я сумлінно сплачувала банку платежі у гривнах, які банк віртуально на папірі конвертував у швейцарськи франки.

З метою проведення незалежної економічної експертизи усіх аспектів Договору кредиту було залучено державних експертів-фахівців з Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. М.С. Бокаріуса та було проведено судово-економічну експертизу. За Висновком від 21.12.2017р. за №12486 судової економічної експертизи зафіксовані чисельні порушення банком Законодавства та державних нормативних актів при видачі кредита, грубо порушено банком моє право, як споживача фінансових послуг, а також зазначено, що валюта кредита у договорі є невизначеною. Також без мого відома банк у порушення умов угоди намагався зараховувати усі платежі на відсотки, для того щоб подовжити термін виплат на користь банку. У результаті цього, сума сплат за процентами перебільшує суму сплат за «тілом» кредиту.

Ці питання є предметом спору між мною та ПАТ «Укрсоцбанк» з 2016 року. Так, 13 січня 2016 року було відкрито провадження у цивільній справі №643/66/16-ц за позовом Пирожок О.О. до ПАТ «Укрсоцбанк» про захист порушеного права споживача, застосування реституціі до кожної сторони, тобто повернення фінансових стосунків у початкове становище. Однак, на жаль, на сьогоднішній день рішення ще не винесено, слухання триває. Хоча судовий єксперт, який був запрошений на останнє судове засідання, чітко висловив позіцію експертизи, яка була не на користь банку. Однак суд чомусь знову переносить слухання.

За 8 років я сплатила 427 тис гривень, які банк конвертував по існуючому на час платежа курсу в 57 тисяч швейцарських франків, 32 тисячі відсотків та 25 тисяч швейцарських франків тіла кредиту. Останній платіж був у 2015 р. за курсом 31 грн за один швейцарський франк.

Але як зазначив банк у своєму листі від 12.11.2019р, я повинна протягом 30 днів сплатити на користь банку 75918,58 швейцарських франків, що за курсом НБУ дорівнює 2 095 165,82 грн. Тобто по куру вже 27,6!

У випадку невиконання вказаної вимоги у зазначений строк, АТ «Укрсоцбанк» повідомив про намір застосувати право на позасудове врегулювання спору між сторонами шляхом прийняття у власність предмету іпотеки – майнові права на незакінчену будівництвом двокімнатну квартиру №162, яка розташована у будинку 238 (після введення в експлуатацію - 238а) по вул. Дружби Народів у м. Харкові.

Після цього банк таємно через свого регістратора переоформив на себе право власності на моє єдине соціальне житло. Хоча за законом він не має на це право.

За моїм зверненням у Московському суді розглядається цивільна справа щодо визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора Комунального підприємства «РегістрСервіс» Первомайської міської ради Харківської області Малишева Віталія Валерійовича від 26.07.2019 року про реєстрацію права власності на квартиру № 162, будинок 238-а по вулиці Дружби Народів у місті Харкові за Акціонерним товариством “Укрсоцбанк”.

У моєму випадку було порушено: ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ст.ст. 19, 41 Конституції України, ст.ст. 316, 317, 321, 328, 391, 512, 514 ЦК України, ст.ст. 1, 3, 12, 17, 33, 35, 36, 37 Закону України «Про іпотеку», ст.ст. 1, 2, 4, 5, 9, 10, 15, 16, 18, 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в редакції чинній на момент вчинення реєстраційної дії; ст.ст.12, 26, 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в редакції від 15.12.2019 року, п.п. 6, 9, 10, 61 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ від 25.12.2015 року №1127, п.1 ст.1 Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» від 3 червня 2014 року, 71, 72, 109, 110, 116 Житлового кодексу Української РСР, ст.ст. 3, 4, 10, 12, 19, 30, 43, 49, 58, 60, 62, 77, 78, 79, 80, 81, 83, 175, 176, 177 ЦПК України, Пленумом ВССУ з питань розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав від 07.02.2014р. № 5, -

Таким чином мене у незаконний спосіб позбавлено права власності на квартиру №162 по вул. Дружби Народів, 238-а у м. Харкові у якої я проживаю разом з сім’єю.

При тому, що увесь цей час я неодноразово зверталась до банку щодо переводу кредиту у національну валюту, остання зустріч відбулась у січні 2020року. У переводі кредиту у національну валюту мені було відмовлено та було запропоновано викупити свою квартиру у банка за ціною, що перевищує ринкову. До речі, представники банку не заперечують той факт, що швейцарских франків не було, а кредит був видано у гривні. Також у банку мені у черговий раз наголосили на тому, що у судах я нічого не доб’юся, бо суди будуть завжди на їх боці (я була на зустрічі з адвокатом, який є свідком цієї промови).

Дуже цікава аріфметика виходить:

1. Перерахували на безготівковий рахунок забудовнику 312 тисяч гривень.

2. Ці 312 тисяч гривень конвертували у 77 тисяч швейцарскіх франків по курсу 4,2.

3. Виплачено 427 тисяч гривень, що за підрахунками банку складає 57 тисяч швейцарських франків, з них 32 тисячі відсотків та 25 тисяч швейцарських франків тіла кредиту.

4. Борг складає 2 млн. 95тисяч гривень, що по курсу 27,6грн дорівнює 76 тисячам швейцарських франків.

5. Ринкова вартість квартири на сьогодя складає приблизно 38 тисяч швейцарських франків.

Так що ж це виходить? Незважаючи на обман банку, всі ці роки я та моя родина жили та працювали тільки на те щоб сплатити банку кредит. Всі зароблені гроші ми відносили в банк. Ми намагались ще платити у 2015 році, коли національна валюта знецінилась більш ніж у 7 ( Сім!!!) разів.

МИ НЕ МАЄМО КРІМ ЦІЄЇ КВАРТИРИ НІЯКОГО РУХОМОГО ТА НЕРУХОМОГО МАЙНА! А сьогодня ми маємо ризик опинитись на вулиці без даху над головою!

У тому, що катастрофічно знецінилась національна валюта є моя провина?

ЧОМУ усі валютні ризики з подорожчання валюти, лягли на мене?

ЧОМУ Держава, мене, як громадянина і позичальника, не захистила і не зробила ніяких кроків, для врегулювання ситуації що призвела до знецінення національної валюти?

Чому суди в нашій державі завжди на боці банків?

Чому у сусідніх державах (Польщі, Чехії, Угорщині, навіть у Росії) держава захистила своїх громадян. Чому наша держава НЕ ХОЧЕ нас захистити?

Пирожок (Ріфке) О.О.

«27» травня 2020

Читайте також на сайті "Фінансовий Майдан":

Заёмщица из Чернигова: "Порошенко не дал возможность решить вопрос по ипотеке миллионам гражданам Украины"

«На сегодняшний день я являюсь БОМЖом»: харьковчанка рассказала, как рейдеры захватили ее единственное жилье

Багатодітна матір розповіла, як вона та четверо дітей потерпали від колекторів, а її чоловік захищав Україну