• Украинский
    • Русский
    • English (UK)
  • Підписатися на новини:

  • Powered by ChronoForms - ChronoEngine.com

  • (067) 506 73 78

  • (063) 561 10 70

(Народна студія Маю «Право»)

 
Основні положення законопроектів відносно реструктуризації забов'язань по кредитам у іноземній валюті
Доопрацьований законопроект № 4004-д
(комитетський)
Про реструктуризацію забов'язань громодян України по кредитам у іноземній валюті, котрі отримані на придбання єдиного житла (іпотечні кредити)
Альтернативний Законопроект № 4004-2
(НДУ Вілкул А.Ю.)
Про реструктуризацію забов'язань громодян України по споживчим кредитам у іноземній валюті
Законопроект практично повністю повторює урядовий 4004 з незначними змінами:
- впроваджено принцип «Ключи на стіл» тільки дл осіб потрапляючих під цей закон;
- в систему реструктуризації додано в якості кредитора Фонд гарантування вкладів фізосіб для чого вносяться зміни в Закон «Про систему гарантування вкладів фізосіб».
Законопроект практично повністю повторює альтернативний 4004-1 с незначними змінами:
вводиться поняття Единий реєстр заборгованності по кредитним договорам у іноземній валюті.
     Дія закону розповсюджується на кредити у іноземній валюті, котрі отримані на придбання єдиного житла (іпотечні кредити)
     Дії закону розповсюджуються на всі споживчі кредити у іностранній валюті
Умови для реструктуризації
- відсутність (або погашення) заборгованості виплат по кредиту (включаючи штрафи та пені) на 01.01.2014 г.;
- загальна заборгованість (залишок по кредиту) станом на 01.01.2015 г. не превбільшує 2,5 млн. грн.;
- кредит видано на придбання єдиного житла або прав на таке чи земельної ділянки для будівництва єдиного житла.
 
За виключенням частки у квартирі (домі), житлового приміщення в гуртожитку, право власності на яку було отримано в результаті реализації права на бескоштовну приватизацію державного житлового фонду в межах норм, визначенних законодавством.
Вимога відносно реєстрації місця проживання станом на 1 января 2014 года не відноситься до неповнолітніх дітей Позичальника, в том числі усиновленних.
Підтверженням факту того, що житло є єдиним, вважається зява Позичальника, виписки з Державного реестру прав на нерухоме майно і інформація из бюро кредитних історий.
Реструктуризациї підлягають всі кредити, которі потрапляют в будь-яку з нижче вказаних груп:
  1. загальна заборгованість (залишок по кредиту) на придбання нерухомості чи під заставу станом на 01.01.2015 г. не превищує 2,5 млн. грн.;
 
  1. площа єдиного житла не перевищує: для квартири – 140 м2, для будинка – 250 м2;
 
  1. заборгованість по споживчим кредитам у валюті, забезпечення залогом, не превышує  500 тис. грн. станом на 01.01.2016;
 
     При цьому заборгованість повинна бути присутньою на балансовому рахунку банка (іншої фінансової організації) станом на 01.01.2016 г.
 
Реструктуризація по забов'язанням певними нормами цього Закону робиться, якщо така заборгованість по кредитному договору включена у Єдиний реєстр заборгованності по кредитним договорам в іноземній валюті.
     Реструктуризації подлягає тільки залишок по кредиту не раніше 01.01.2014 г.
     Реструктуризації подлягає вся сумма заборгованності
Реструктуризації підлягає тільки один іпотечний кредит позичальника
Реструктуризації підлягають всі валютні кредити
Процедура реструктуризації
     Банк (інша организація) забов'язані провести реструктуризацію за заявою боржника на протязі 3-х месяців
     Банк (інша фін.организація) забов'язані провести реструктуризацію за заявою боржника на протязи 2-х месяців
     Тіло кредиту і нараховані неоплаченні проценти разраховуються за курсом НБУ на день реструктуризації
     Тіло кредиту и нараховані неоплаченні проценти разраховуються пза курсом НБУ на 01.01.2016 г.
    Установлюється фіксована процентна ставка на рівні ставки старого валютного кредитного договору не більше ніж на 3 роки, по закінченню 3-х років встановлюється процентна ставка на рівні средньої річної ставки в гривні +3% з можливістю щорічного перегляду цієї ставки банком.
     Устанавлюється фіксована процентная ставка 0,01% річних.
 
За заявою позичальника Кредитор, згідно своєї кредитної політики та законодавства України, повинен замінити ануітентну форму погашенння кредита на класичну (стандартну).
     За заявою боржника сума щомісячних платежів не повинна перевищувати 35% сукупного доходу сім'ї згідно з ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів».
 
Списання частини заборгованості
- Не меньше 25% суми заборгованості для всіх реструктуризованих кредитів;
- Не меньше 50%  відсотків задборогованості для єдиного соціального житла (площадь не перевищує: для квартири – 60 кв.м, для будинка – 120 кв.м);
- Не меньше 70% суми заборгованості для окремих категорій громадян 0pt;text-align:justify;">- Не меньше 80% суми заборгованості для учасника АТО з інвалідністю 1 гр.
100% суми задолженности для участника АТО с инвалидностью 1 гр. для єдиного соціального житла.
100% суми заборгваності для спадкоємців учасника АТО.
- Неменьш 2/3 суми заборгованості для всіх реструктуризованих кредитів;
 
- 100% суми заборгованості для соціально незахищеної групи населення: інвалидів 1 гр., ветеранів, багатодітні сім'ї, с дітьми-інвалидами, участники БД, АТО т.д.;
 
випадку відсутності кредиту у реєстрі заборгованості по кредитам у валюті станом на 01.01.2016.
Списання (прощення) штрафних санкцій
     У випадку реструктуризації пені и штрафів списуються, починаючи з 01.01.2014 г.
    У випадку реструктуризації всі пені и штрафи визнаються банком безнадійною забороговністю і списуються.
Невиконані позичальником реструкторизованного забов'язання та  графіку платежів
     Одразу встановлюється фікована процентна ставка на рівні середньої річної ставки у гривні +3% з можливістю щорічного перегляду цієї ставки банком.
     Стягнення боргу на підставі чинного законодавства.
     Стягнення боргу на підставі чинного законодавства.
Особливості стягнення на предмет іпотеки
     Позичальник має пріоритетне право протягом 30 днів на викуп нерухомості.
     Стягнення на підставі чинного законодавства про іпотеки.
Запроваджено принцип «Ключі на стіл» тільки для осіб, які потрапляють під цей закон.
     Позичальник або поручитель має пріоритетне право протягом 90 днів на викуп нерухомості.
     У разі стягнення на предмет іпотеки залишок боргу списується.
     Визначено такі принципи, як «Ключі на стіл» і «Право першої руки» для всіх.
Мораторій на стягнення майна за валютними кредитами
     Припиняє дію одночасно з набранням цим законом про реструктуризацію.
     Припиняє дію через 3 роки після набрання чинності цим Законом про реструктуризацію.
 
37/5000 Vneseniye izmeneniy v zakonodatel'stvo Внесення змін до законодавства
Вносяться зміни (один абзац), в прикінцевих положеннях Закону, в Закон «Про систему гарантування вкладів фізосіб », в яких додається в якості кредитора Фонд гарантування вкладів фізосіб в систему реструктуризації відповідно до Закону про реструктуризацію.
     Обмежується відповідальність позичальника предметом іпотеки чи застави: як наприклад, у випадку стягнення іпотечного майна, різниця після його реалізації (якщо така залишається) - списується. Зараз за чинним законодавством, позичальник після реалізації його квартири ще залишається винен банку значну суму (це викликано зловживаннями з боку банків: продаж заставних квартир за безцінь «своїм», неправильна початкова оцінка заставного майна за хабарі, об'єктивне падіння ринку нерухомості).
   Закривається можливість зловживань з боку кредитора стягнення одного і того ж боргу кілька разів.
     до Закону України «Про захист прав споживачів» пропонується:
- Доповнити статтею 11-1. (Державні гарантії економічної безпеки споживачів);
- Нова редакція пункту 5 частини 3 статті 18 (про визнання недійсними умов договорів, що обмежують права споживача);
     У Цивільний кодекс України пропонується:
- нова редакція частини 3 статті 13 (щодо меж здійснення цивільних прав)
- Нова редакція частини 3 статті 16 (щодо захисту цивільних прав та інтересів судом);
- Нова редакція частини 4 статті 591 (щодо реалізації предмета застави);/span>
- Включити частину 2 статті 607 (про припинення зобов'язання неможливістю його виконання);
     до Цивільного процесуального кодексу України пропонується:
- Включити пункти 8, 9, 10 частини 1 статті 205 (щодо підстав припинення провадження у справі);
     до Закону України «Про заставу» пропонується:
- Нова редакція статті 24 (щодо задоволення вимог заставодержателя в разі недостатньої суми, вирученої від реалізації предмета застави);
     до Закону України «Про іпотеку» пропонується:
- Нова редакція частини 7 статті 47 (щодо оформлення результатів прилюдних торгів та розподіл коштів від реалізації предмета іпотеки).
 
Метою проекту Закону України 4004-2 «Про реструктуризацію зобов'язань громадян України за споживчими кредитами в іноземній валюті» (далі - законопроект) є зменшення фінансового навантаження на фізичних осіб-позичальників, що мають кредити в іноземній валюті. Зазначений механізм реструктуризації споживчих кредитів в іноземній валюті в гривню, не тільки не призведе до негативних наслідків для банківської системи України, а й передбачає істотне поліпшення результатів діяльності банків і зняття соціальної напруженості в суспільстві.
Не маючи джерел валютних доходів позичальники поставлені перед необхідністю обслуговувати валютні кредити, сплачуючи в три рази більше суми, ніж за станом на 01.01.2014.
Позичальники погашали кредити не тільки за завищеним офіційним курсом валюти, а й по комерційному, встановленим банками, що дозволило їм можливість отримати достатні доходи від валютних операцій. При цьому, позичальники не отримали підтримки ні від НБУ, ні від держави, в той час, як банкам вже кілька разів НБУ надав рефінансування: протягом гострої фази фінансової кризи
Станом на 01.10.2015 р .. Офіційний курс НБУ гривні по відношенню до долара США склав 21,29 грн. / Дол., А на 01.01.2014 р .. - 7,99 грн. / Дол. Таким чином, залишок заборгованості по валютних споживчих кредитах на 01.01.2014 р .. в доларовому еквіваленті склав 5,280 млрд дол., А на 01.10.2015р. - 1,6 млрд дол., Тобто за 2014 і 9-ть місяців 2015 року було погашено позичальниками або переуступлено банками колекторським фірмам 3,68 млрд. Дол.
Масового характеру набувають випадки, коли споживачів за невиконання зобов'язань за договором про споживче кредитування зобов'язують сплатити неустойку (пеню, штраф), яка в два-, трьох-, чотириразовому розмірі перевищує розмір кредиту і відсотків за таким договором

Робота "Фінансового майдану" комітетах Верховної Ради

Робота в Комітетах ВР - один з найважливіших напрямів діяльності "Фінансового майдану", оскільки саме в цьому органі влади проходить обробка законопроектів, які надалі виносяться в зал ВР. Нашим основним завданням завжди були 2 пріоритети:

1. законопроекти повинні враховувати інтереси українців, а не тільки зацікавлених структур ( наприклад банків);

2. усі процедури повинні проходити відкрито і прозоро.

Саме тому ми завжди запрошували на комітети учасників акцій, які були свідками усього, що відбувається. Наші представники, іноді за 1 ніч, повинні були ознайомитись із законопроектами і внести правки, видати свої вимоги до правок, які враховують наші інтереси. Саме спільна робота усіх активістів "Фінансового майдану", які діяли в містах і приїздили до Київа на великі акції і представників ГО ФМ не дали протягнути в зал ВР ряд антинародних законопроектів, у тому числі № 2506а, 2507а, 2353а тощо.

Кожного разу, у момент обговорення законопроектів, які стосувались долі валютних позичальників , з усієї України люди збирались під стінами Комітетів й нагадували депутатам про їх обов’язок бути на захисті інтересів Народу! Так під стінами будівлі Комітетів Ми відстоювали Законопроекти 1558-1 та 4004-1.

І до тепер робота продовжується. Ми відслідковуємо законопроекти і працюємо по ним !

Протягом багатьох років люди сумлінно виконували свої зобов'язання перед банками, сплативши банкам більш ніж брали на момент укладення договорів, виконуючи зобов'язання після першої кризи, і після кожного падіння гривні але згодом - це стало абсолютно не підйомною і абсурдною ношею.

Активно пікетуючи державні установи, систематично звертаючись до всіх інстанцій, які можуть допомогти у вирішенні ситуації, що склалася, після багатьох спроб домовитись із комерційними банками позичальники зрозуміли, що єдиним шляхом вирішити проблему є рішення на законодавчому рівні. Експертною групою був розроблений і поданий Законопроект № 1558-1.

Законопроект - 1558-1 пройшов перше читання, що показало величезне досягнення нинішньої влади в участі та підтримці простих людей. Напередодні великих свят 9 квітня 2015 року в стінах Верховної Ради України відбулось довгоочікуване голосування законопроекту про реструктуризацію зобов'язань за кредитами в іноземній валюті. Цієї події валютні позичальники комерційних банків очікували ось вже цілий рік.

В ситуації, де всі ризики покладено на плечі валютних позичальників, які пов'язані: з девальвацією гривні; з відсутністю можливості заробляти на забезпечення своїх зобов'язань, так і просто на життя; знецінення заставного майна (ціни на нерухомість впали на 40%-50% з 2005-2007р); з проведенням АТО на сході України. Дуже наглядним є наступний приклад:

2006 рік - взяв у кредит - 150 000 $ *5,05 = 757 500 грн

2014 рік - вже виплатив банку - 170 000 $ (частина: 5,05; 7,70; 8,00; 10,5; 13,50...) = 1 300 000 грн

2015 рік - залишок боргу банку на 16.04.2015 - 73 000 $ * 21,78 = 1 589 940 грн

Вартість заставного майна на 16.04.2015 - 65 000 $ * 21.78 = 1 415 700 грн

При цьому на лице динаміка падіння вартості нерухомого майна починаючи з 2007 року:

Середня ціна 1 м2 житлової площі в Києві в 2007 році – 2800 $-2900 $

Середня ціна 1 м2 житлової площі в Києві в 2015 році – 400 $-1400 $

Після всіх років сумлінного забезпечення своїх кредитів, позичальники на сьогоднішній день залишилися винні банкам більше ніж є вартість самої застави. Знову ж таки, всі ризики полягали на плечі простих споживачів, які не яким чином не можуть вплинути на ситуацію в країні. Динаміка падіння вартості нерухомості тільки за останній рік показує наступні показники, що описано в статті Капітал «В містах-мільйонниках житло вже подешевшало на 30-40%»:

Тільки з початку 2014 року квартири на вторинному ринку в усіх великих містах впали в ціні у рази.

Одеса: на початку 2014 року двокімнатна «хрущовка» в районі Великого Фонтану коштувала $ 45 тис., то зараз - $ 39 тис. Однокімнатна там же в жовтні впала з $ 38 тис. до $ 25 тис.

Львів: однокімнатну квартиру економ-варіанта зараз реально купити за $ 40-42 тис., тоді як на початку року - за $ 50-52 тис. Двокімнатні апартаменти з ремонтом і меблями обійдуться в $ 50 тис., тоді як ще в січні 2014 за них просили $ 63 тис.

Дніпропетровськ: найдешевшу однокімнатну можна придбати за $ 18 тис., а двокімнатну, розташовану недалеко від центру, - за $ 28 тис.

Запоріжжя: двокімнатна недалеко від центру була продана за $ 29 тис., хоча вона пропонувалася за $ 36 тис. Така ситуація спостерігається вперше за останні п'ять років, оскільки в попередні роки власники нерухомості в рідких випадках погоджувалися знижувати ціни більш ніж на $ 1 тис.

Після першого читання за регламентом ВРУ протягом 14 днів законопроект повинен був бути розглянутий у другому читанні. Після обробленого матеріалу з участю громадськості та під тиском її – законопроект було винесено на друге читання та голосування у Верховній Раді України. Законопроект був прийняти у другому читанні . АЛЕ! Було призначено ТРЕТЄ!

В комітеті була створена робоча група (ще восени 2015 року, коли були написані самі закони: 1558, 1559, 1531, 1560), в яку увійшли експерти руху Фінансовий Майдан. На засіданнях комітету буде розглянуто усі запропоновані правки та разом із робочою групою було проведено обговорення, щодо доцільності прийняття таких правок. Також, із боку учасників руху Фінансовий Майдан буде ініціатива внесення правок, щодо врахування потреб соціально незахищених груп населення : повне списання боргів учасникам АТО, гарантії для мало захищених громадян та їх сімей (соц. житло).

На підтримку Законопроекту Позичальники розташували свій Фінансовий майдан біля будівлі НБУ. Щоб донести Владі важливість вирішення проблеми тисяч сімей України !

Двері майданчика були завжди відкриті для усіх, хто забажає поспілкуватись із позичальниками та отримати всю інформацію про те, як сьогодні виживають позичальники банків, як вони переживають розгляд своїх справ у судах, як банки намагаються залишити людей без житла, як проходять перемовини із комерційними банками .

2 червня 2016 року після місяців роботи, після цілодобового розташування майданчику під стінами НБУ, після двох акцій Голодувань, після тисяч листів і звернень, після сотень обговорень і годин роботи у Комітетах ВР , законопроект №1558-1 було прийнято у третьому читанні.

ПРОТЕ попереду була ще довготривала боротьба за підписання прийнятого депутатами закону Головою ВР.

Позичальники зібрали тисячі підписів по всій Україні з вимогою підписати Прийнятий Закон ! Проте ...

Президент України наклав Вето, чим повністю знецінив свої « обіцянки» громадянам України!

Иск НБУ

Юридичним партнером ГО «ВР ФМ» є «Єдиний центр правової допомоги»( ЄЦПД). Так ЄЦПД підготовано позов до Окружного адміністративного суду м.Києва про «бездіяльність Національного банку України, як регулятора фінансових послуг на території України».

Даний позов дає можливість після відкриття адміністративного провадження зупинити цивільні процеси в судах, які розглядають спори між банками і валютними позичальниками в частині захисту прав споживачів фінансових послуг. При цьому, обов'язковою умовою (вимогою) зупинки такого виробництва є участь позичальника в адміністративному провадженні на стороні позивача проти НБУ.

Головною метою, розгляду справи в адміністративному суді, буде відображення, як у мотивувальній, так і в резолютивній частинах рішення, фактів, обставин, норм нормативних актів і фактичні дії (бездіяльність) НБУ, як регулятора фінансових послуг на валютному ринку України.

Після отримання рішення, як позитивного, так і негативного, позичальники які брали участь в адміністративному процесі проти НБУ, зможуть застосувати дане рішення в своїх справах в частині перерахунку кредитних договорів на гривню (сума отриманого кредиту - фактично сплачена сума за кредитним договором).

Вимоги

учасників Всеукраїнської акції

«Народний імпічмент» голови Нацбанку Валерії Гонтаревої

  1. Зважаючи на вичерпання ліміту довіри, непрофесійності як державного службовця, втрату бездоганної репутації, Вимагаємо звільнення Голови Національного банку України Гонтаревої В.О., вимагаємо розслідувати всі обставини її діяльності та притягнення до відповідальності перед Законом.

 

  1. Вимагаємо прийняття низки Законів, які б захищали ошуканих позичальників – фізичних осіб:

    1. затвердити на законодавчому рівні механізм реструктуризації валютних кредитів населення згідно зареєстрованого в Верховній Раді законопроекту № 4004-2;

    2. визнати недійсним нарахування всіх нарахованих штрафних санкцій з «01» жовтня 2008 року за валютними іпотечними кредитами населення;

    3. законодавчо обмежити борг позичальника-фізичної особи обсягом застави;

    4. створити реєстр валютних позичальників;

    5. закріпити першочергове право щодо придбання власного заставного майна або боргу за позичальником/заставодавцем.

 

  1. Вимагаємо прийняття низки Законів, які б врегульовували діяльність кредиторів з валютними іпотечними позичальниками:

    1. відмінити Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2015р. якою передбачається безспірне (без рішення суду, фактичне узаконення рейдерства) стягнення боргів та застави;

    2. до врегулювання питань реструктуризації, розширити обмеження мораторію на виконання судових рішень на користь банків, у т.ч. виселення з оселі та переоформлення предметів застави будь-якими способами, на всіх валютних іпотечних позичальників;

    3. до врегулювання питань реструктуризації заборонити роботу колекторських організацій з валютними іпотечними позичальниками.

 

  1. Вимагаємо прийняття низки Законів, які б захистили вкладників тих банків, що перебувають в ліквідаційній процедурі.

4.1 створення на базі активів банків, які перебувають в ліквідації, санаційної фінансової установи, яка б контролювалася в тому числі громадськістю;

4.2 тільки грамотне управління, а не розпродаж в «ліквідації» активів невідомо кому і за якою вартістю дасть шанс отримати свої кошти вкладникам ліквідованих банків понад суму, гарантовану Фондом гарантування вкладів фізичних осіб.