З девальвуванням гривні кількість пропозицій на ринку проблемних кредитних активів значно зросла і це обумовило підвищення інтересу до цих активів іноземних інвесторів.

Адже серед активів за умови складно фінансової ситуації в Україні можна за безцінь придбати те, що у майбутньому неодмінно принесе прибуток. У першу чергу «іноземців» цікавлять проблемні заборгованості , у яких вони намагаються знайти найбільш цінне для них ліквідне закладне майно.

Банки зважаючи на те, що гривнева криза призвела до значного зростання кількості проблемних валютних позик, намагаються як найшвидше спекатися проблемних кредитних договорів і тому досить часто продають проблемні кредитні активи за досить низькій процент від собівартості чим не можуть не скористатись обачливі інвестори.

Чим привабливий ринок активів для іноземних інвесторів?

Костянтин Ворушилін запевняє, що активи не мають великої цінності н сьогоднішній день але можуть стати досить непоганою інвестицією в майбутньому. Отже тільки оптимісти або ті хто знає, що буде с фінансовим благополуччям України у найближчі кілька років може виявити інтерес до скупівлі ліквідного майна.

Завдяки сумній статистиці, згідно до якої Україна має чи не найбільшу долю проблемних активів у Європі, усі зацікавлені мають непоганий вибір маючи намір заробити на скупівлі поганих заборгованостей. Досить цікавими є цифри згідно до яких проблемні активи розподілилися між банками за видом капіталу. Так чи не найбільше проблемних заборгованостей припадає на державні фіну станови - 72%, за ними банки з іноземним капіталом - 43% і закриває трійку банки з українським капіталом - 25%.

Іноземні експерти вже «оцінили» привабливість того становища у кому опинився банківський ринок завдяки так званому «очищенню» Валерії Гонтаревої. У сухому залишку банкрутства майже 80 банків Україна має на 40 млрд $ заборгованостей за кредитами та закладного майна. З них 10 млрд є досить цікавими з точки зору інвестування. Однак, далеко не всі іноземці готові йти на ризики, які містять активи банків, працюючих або працювавших в Україні і на те існують об’єктивні причини.

«Керуючий директор банківського дому Ротшильд пан Джованні Сальветті запевняє, що багато західних інвесторів ще не дуже обізнані про реальні масштаби і динаміку макроекономічних змін в Україні. Тим часом, на його думку, це один з найпривабливіших в ЄС ринків для можливих вкладень, в тому числі в проблемні активи», - повідомляє UBR.

Чи ризикують інвестори, які скуповують українські кредити?

У першу чергу під сумнів надійність інвестування перш за все ставить досить не однозначні та не завжди законні процеси, які відбуваються останнім часом у фінансовому полі України. Адже у содових інстанціях знаходиться не один позив як до ФГВФО так і до НБУ, у якому, наприклад, оскаржуються рішення, щодо введення тимчасової адміністрації в той чи інший банк. Не сьогодні, так завтра може воскреснути одна з банківських установ і неодмінно виникне питання: « А що робити з розпроданими активами?».

Або позичальники можуть також у судовому порядку поновити права на закладне майно. Чи навіть більші катаклізми можуть відбутися, якщо наприклад у кримінальному провадженні, яке у травні відкрило НАБУ буде доведено незаконність призначення на посаду голови ФГФО Костянтина Ворушиліна.

Будь який з цих нібито форс-мажорів є досить вірогідним у сучасному бутті українського банківського сектору. Тому продаж активів банків-банкрутів можуть оскаржити у будь яку мить.

Отже у разі, якщо іноземні компанії не звертаючи увагу на усі небезпеки все ж таки наважаться інвестувати у купівлю проблемних активів, то позичальники чекає нова хвиля психологічного та юридичного тиску, який може закінчитися позбавленням закладного майна, яким у випадку іпотечних позичальників досить часто є єдине житло.

Читайте на сайті "ФІНАНСОВИЙ МАЙДАН":

Реформація-руйнація: НБУ похвалили за ефективні реформи

Фінанси співають романси?: влада пропонує «терміново» створити бюро фінансової безпеки

Нацбанк ініціював перевірку судді, який усунув Рожкову від роботи у НБУ